Споживання 2020?
Звіт Deloitte про поведінку споживачів за десять років показує вирішальні фактори
Харчування або виробництво та розподіл продуктів харчування стануть центральною темою у 2020 році – у зв’язку з цим стійкість є мегатрендом наступного десятиліття. Ще одним фактором, який має вирішальний вплив на поведінку споживачів, є демографічні показники. І останнє, але не менш важливе, соціальні зрушення в регіонах, що розвиваються, впливають на глобальну поведінку споживачів. Крім того, спостерігаються технологічні розробки та зростаюча мережа споживачів, що змушує постачальників використовувати новий спосіб спілкування. Про це свідчить поточний звіт Deloitte «Споживач 2020», який за допомогою сценаріїв уже дає можливість компаніям і особам, які приймають рішення, підготуватися до майбутніх викликів і розробити довгострокові стратегії.
«Після економічної кризи багато речей перебуває на перехідному етапі – чи то споживання за борг в англо-американському регіоні, перебудова майже симбіотичної поведінки США та Китаю чи взаємодія економік ЄС. Хоча ці та інші фактори ускладнюють прогнозування на наступне десятиліття, вони також дають важливі підказки», – коментує Пітер Торманн, партнер і лідер в галузі споживчого бізнесу Deloitte.
потрясіння в світовій економіці
Нинішня ситуація в економічних сферах складна і непостійна. Спад споживання в США триватиме довше, ніж будь-коли раніше, в той час як єврозона повинна перебалансувати себе. Ситуація в Німеччині та Японії характеризується, перш за все, сильною експортною орієнтацією, а також старінням суспільства – явище, яке зараз стає все більш поширеним навіть у Китаї. З іншого боку, як і в Індії, поява нового середнього класу дозволяє зробити висновки щодо майбутньої поведінки споживачів.
Цільові групи змінюються
Демографічний розвиток в Європі, США, Японії та Китаї, а також піднесення нового соціального класу в Середньому королівстві, в Індії та на африканському континенті дозволяють робити конкретні прогнози споживання. У традиційних промислово розвинених країнах товари та послуги, які відповідають віку, стають все більш важливими, тоді як новий середній клас в інших регіонах спочатку зосереджується на класичних товарах, таких як автомобілі, будинки та подорожі на відпочинок.
Харчування: кінець достатку в промислово розвинених країнах
Головною мегатемою наступного десятиліття, однак, є харчування: зростання цін і обмежені ресурси висувають питання харчування в центрі уваги світового масштабу. Крім того, близько 800 мільйонів нових «споживачів середнього класу» висувають підвищені вимоги до свого способу життя. Навіть там, де сьогодні все ще багато, їжа незабаром значно подорожчає – як це не парадоксально, ожиріння також стає все більш глобальною проблемою. Залишається з’ясувати, чи можна керувати обома ринком самостійно, чи потрібен скоординований політичний підхід.
Стійкість проти дефіциту ресурсів
Зростання споживчих бажань нового середнього класу в перспективних економічних районах і дефіцитні ресурси роблять стійкість універсальним принципом наступного десятиліття. Стале виробництво, стійке споживання та, врешті-решт, також стійкий спосіб життя, наприклад, щодо здоров'я, визначають добро і горе розвитку. Не лише споживачі в промислово розвинених країнах, а й в інших частинах світу стають все більш чутливими до принципу стійкості.
Бізнес стимулює зміни
Найважливішими факторами для формування «глобальної» усвідомлення сталості є витрати на всі види ресурсів, освіта, зростаюче почуття спільноти, позитивні та негативні стимули та усвідомлення відсутності альтернативи. Позитивний ефект може мати той факт, що споживачі стають краще поінформованими та впевненішими в собі внаслідок технічних розробок. Компанії не тільки повинні адаптуватися до цього, але їх завданням буде ініціювати та керувати змінами, щоб забезпечити власне майбутнє.
«Тому, хто хоче досягти успіху в цьому нестабільному середовищі, слід враховувати кілька ключових моментів. Це включає переоцінку зростання – частка ринку стає важливішою, ніж безперервний перехід на зростаючі ринки. Це також включає розробку концепцій споживчих товарів з потенціалом стійкості, інтеграцію нових медіа/поведінкових моделей у споживчу комунікацію та більшу увагу до людського ресурсу доданої вартості», – резюмує Пітер Торманн.
Повний звіт можна знайти тут тут для завантаження.
Джерело: Ганновер / Мюнхен [ Deloitte ]
